Сироїдіння

Сироїдіння - харчування рослинною сирою їжею. Такий спосіб харчування здатний допомогти, коли всі лікарі відмовилися і всі ліки безсилі. Хоча, краще почати задовго до того як це станеться. Важливо знати, що дієта - це не обмеження на тиждень, після якого можна об`їдатися до відвалу, дієта - це спосіб або спосіб життя.

Що викликає у нас здорове бажання поїсти, як не вигляд свіжих фруктів і здорового овочевого салату?! Їх хочеться їсти постійно, вони не набридають, тому я так люблю літо. Який достаток фруктів та овочів! Неможливо зупинити свій вибір на чомусь одному, хочеться всього! Для всіх  зрозуміло, що вітаміни, мінерали тощо корисні елементи практично гинуть при варінні і тим більше при тривалому прожарюванні. Чому ж ми так дивно харчуємось? Напевно, найперша і найголовніша проблема - це звичка. Банально, але факт. Ми виховані в певних поживних традиціях: чим смачніше, жирніше, калорійніше краще.

"Все корисно, що в рот полізло!", - так часто ми думаємо. "Організм сам знає, що є", - кажуть близькі та друзі, і тому якщо нам чогось хочеться, ми це радісно поїдаємо, зовсім не замислюючись про шкоду з`їденого. Організм знає, вірніше, знав колись, у дитинстві, напевно, але наші бабусі та мами, намагаючись нагодувати нас смачніше, порушують природне бажання організму. Прекрасно пам`ятаю свою бабусю, якій, до речі, можна було ставити пам`ятник за життя, за її постійне бажання служити людям, робити все можливе та неможливе для своїх близьких. Але їй хотілося годувати мене до відвалу і бажано смаженою картоплею, і їй було дуже соромно, якщо мама забирала мене після літа, а я не ставала вдвічі товщою! Так часто виявляється наша турбота і любов. Коли така ситуація триває роками, та ще й мама так само намагається, то говорити про те, що організм щось там знає чи відчуває, просто смішно.

І є наш чудовий розум, який ніколи не буває задоволений, і тому змушує нас постійно поїдати щось смачненьке, у гонитві за черговою чуттєвою насолодою. Відволікаючись від теми можна сказати, що розум неможливо задовольнити шляхом задоволення почуттів, а почуття взагалі неможливо задовольнити матеріальним, ніколи. Але ми наполегливо і безуспішно намагаємося. Але як тільки ми дізнаємося про своє справжнє становище – про становище духовної сутності, ми поступово відмовляємось від служіння своїм почуттям. Хтось може подумати, що це не має відношення до харчування, але це не так - має, і можна сказати пряме. Кожен, хто хоч раз намагався міняти щось у своєму житті на краще, чи точніше на правильний бік, знає як це важко. Скільки перешкод влаштовує наш розум! Скільки сумнівів у нас виникає! Дуже непросто змінювати свої смакові звички. І не в останню чергу тому, що треба вчитися контролювати свій розум, свої бажання. Як правило, людина змінює своє харчування через духовне усвідомлення, що прокинулося, або через дуже погане здоров`я, коли тіло зруйноване неправильним харчуванням. "Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься." Хотілося б, щоб ми змінювалися з першої причини, не чекаючи грому.

Вегетаріанство і сироїдність не є чимось новим. Ці традиції існують багато тисяч років. Для тих, хто уважно читав Біблію, не буде новиною, що перші люди були вегетаріанцями і лише після потопу стали їсти м`ясо. Напевно, була потреба, мало рослинності, кочове життя і таке інше. Але ж ситуація змінилася! Ми не кочуємо далі за місце роботи, а на роботі далі за комп`ютер. А звичка лишилася. Тому нам важко навіть припустити думку, що можна обійтися без м`яса. Процес повернення до вегетаріанства поступовий і може забрати чимало часу. Але, за наявності щирого бажання змінитись, все вийде. Чому змінитись? Тому що змінюється не лише наше харчування, змінюється наше життя. Поступово йде агресія, заздрість, злість, жадібність, з`являється вільна енергія, яка йшла на нелегкий процес перетравлення м`яса, ми стаємо м`якшими і більше співчуваємо іншим живим істотам. А якщо енергію, що звільнилася, ми направимо на духовний розвиток, то цінність цього загалом неможливо описати!

Щодо користі нашому улюбленому тілу. Ще за радянських часів сироїдство рекомендували як лікування при подагрі, ожирінні, хворобах серця, нирок, печінки та алергіях. Важливо пам`ятати, що перехід на інший спосіб харчування супроводжується повною перебудовою організму. Змінюється мікрофлора кишечника. Тому є рекомендація переходити поступово: спочатку сирий сніданок, потім додаємо обід тощо. На столі має бути багато салату із зелені та овочів, горіхів та насіння ( соняшникових, гарбузових, кунжутних). Не строгі сироїди вживають у їжу та каші і трохи картоплі та бездрожжевий хліб із борошна грубого помелу, строгі, їдять виключно сиру їжу. Одне з найважливіших плюсів сироїдіння - це отримання рослинного волокна або клітковини, недолік якої робить кишечник млявим. Саме з неї організм, через стінки кишечника отримує вітаміни та мікроелементи. Фрукти бажано не змішувати з іншою їжею, тому що їх перетравлення пов`язане з бродінням. Після їжі не потрібно пити рідину, щоб не розбавляти травний сік.

Зменшення кількості тваринного білка рятує організм від гнильних процесів. Зараз розумною вважається норма білка до 50 гр. Деякі джерела дають ще меншу цифру. Вона може залежати від віку, способу життя, ваги тощо. Зарубіжні вчені були шоковані, коли виявили, що папуаси з`їдають 20-30 гр білка і виглядають сильними, мускулистими і здоровими. Є думка вчених, які досліджували такий раціон харчування, що бактерії кишечника синтезують білок із азоту повітря, розчиненого у травних соках. Організму важливіше отримувати не оброблений варінням, натуральний білок, який краще засвоюється і тому його потрібно менше.

Примати переважно харчуються рослинною їжею, але якщо вони пробують м`ясо на смак, то згодом починають віддавати перевагу його рослинній їжі. І чим більше вони його їдять, тим більше потребують його. Поступово у них змінюється мікрофлора кишечника і з`являється плотоядна тяга до м`яса. Від чого вони поступово і гинуть, бо харчування м`ясом витісняє рослинне. Ескімоси, яким нема чого їсти крім м`яса та риби, живуть до 30 років.

Люди, які використовують тваринний білок, втомлюються в 2-3 рази швидше за тих, хто воліє отримувати білок з горіхів, бобових, молока та сиру. Шведський учений Остранд проводив досвід із дев`ятьма добровольцями на велоергометрі. 114 хвилин вони витримали після звичайного харчування та 167 після триденного вегетаріанського. Власне, багато вчених проводили дослідження з цієї теми, у кого виникне бажання нескладно знайти їхні імена та роботи.

Звичайно, нам самим вирішувати бути нам сироїдами, вегетаріанцями, практикувати роздільне харчування чи вибирати іншу систему харчування. Головне - не бути фанатиками. Ми можемо мінімально обробляти їжу і їсти її в обід, а переважно віддавати перевагу сирій. В наших силах пити до їжі, а не після, і їсти фрукти та овочі за сезоном і переважно місцеві, а не екзотичні. В наших силах обмежити споживання цукру (можна і відмовитися), макаронів, шліфованого рису, дріжджового хліба, білого борошна. Поступово, можливо не відразу, але можемо! Успіхів нам усім!